Одеса, вул. Слєпньова, 3
Нам довіряють найважливіше!

+38 (048) 700-32-70

(цілодобово)

+38 (097) 066-88-34

Запис на УЗД

UK

Кафедра

Спільну працю співробітників клінічного пологового будинку №1 (нині (2020) КНП ПБ №1) міста Одеси та кафедри акушерства і гінекології №1 Одеського Національного медичного університету (ОНМедУ) МОЗ України з минулого тисячоліття в течение багатьох десятиліть спрямована на виконання важливого завдання медицини, суспільства в цілому - збереження здоров'я матері, дитини і батьків.

         Плідна робота була розпочата з 1908 року, коли першим директором пологового притулку, потім міського пологового будинку став завідувач кафедрою акушерства і жіночих хвороб медичного факультету Новоросійського університету, керівник акушерсько-гінекологічної клініки університету, професор Всеволод Миколайович Орлов (Проф. В. Н. Орлов: Збірник наук. праць з акушерства та гінекології: До дня 35-річного ювілею наукової, викладацької та лікарської діяльності. - Одеса, 1925. - С.35-42).

          Практичні і наукові можливості клінічної бази, в тому числі лабораторій, клінічний досвід і наукові знання лікарів, вчених - клініцистів - практиків дозволили розширити діагностичні, терапевтичні, профілактичні методи попередження виникнення ускладнень перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, перинатальної патології, репродуктивних втрат, безпліддя і т.д., збереження генофонду України.

         За останні 30 років на клінічній базі ПБ №1 було виконано і захищено понад 30 дисертацій, 10 з яких на звання доктора медичних наук. Вітчизняні та зарубіжні лікарі мали можливість виконати наукову роботу і отримати звання магістра, пройти підготовку в клінічній ординатурі, аспірантурі. Отримані результати численних наукових досліджень впроваджені і активно використовуються в медичній практиці лікарів - акушерів-гінекологів, сімейних лікарів, лікарів-інтернів, у навчальному процесі медичних навчальних закладів, як в нашій країні так і за кордоном. За роки спільної роботи між співробітниками ПБ №1 і клінічними викладачами кафедри акушерства і гінекології №1 ОНМедУ, складений і виданий Численні Інформаційні листи, Практичні Рекомендації про, наукові статті, Алгоритми дії лікаря, Локальні Протоколи тощо.

Одним з основних напрямків в роботі колективу однодумців сьогодні є саме попередження виникнення патологічних процесів, захворювань з позицій предиктивное (упреждающей) медицини.

                                                «Хворобу легше попередити ніж лікувати»

                                                                                              Н. І. Пирогов

         Сьогоднішня наукова і практична робота співробітників кафедри і ПБ №1, в тому числі, сконцентрована на предиктивного медицині, по суті є профілактичним напрямком молекулярної (індивідуальної / персоніфікованої) медицини, вирішує проблеми на рівні нуклеїнових кислот, ферментів і дає можливість проведення первинної досімптомнои діагностики, визначення генетичної схильності і ранньої профілактики мультифакторних захворювань.

                                      «Щоб запобігти хворобі, її потрібно передбачити» Доссе

         Запорукою здоров'я новонародженого, дитини в подальшому є планована вагітність. Планування вагітності має першорядне значення для профілактики гестаційних і перинатальних ускладнень.

         І. Планування вагітності

         Планування вагітності передбачає підготовку за 3-4 місяців до запліднення 100% обох (чоловік / жінка) біологічних майбутніх батьків. Висококваліфіковані фахівці з цих питань проводять спеціалізовані консультації майбутніх батьків (чоловік / жінка), при необхідності і батьків ІІ покоління.

         Крім загальновизнаних (психологічних, медичних) методів підготовки до вагітності, обстеження пацієнтів БАЗИРУЕТСя на персоніфікованому підході до кожного окремо пацієнтові. Такий підхід дає можливість визначити стан здоров'я майбутніх батьків і, при необхідності, визначити персоніфіковані профілактичні, терапевтичні заходи, обсяг і тривалість безпосередньо підготовки до запліднення.

Науково доведено доцільність рекомендувати майбутнім батькам оцінити результати визначення в їх організмі:

Аллели генів ферментів фолатного циклу (MTHFR, MTR, MTRR) в біологічному матеріалі (кров, слина) майбутніх батьків (чоловік / жінка).

         Наявність «слабких» (поліморфних) алелей генів ферментів фолатного циклу може бути фактором ризику виникнення різних захворювань, порушень репродуктивної функції (гестаційний ускладнень, в тому числі невиношування (ранній, пізній викидень) вагітності, затримки росту плода, вроджених вад розвитку, плацентарної дисфункції, прееклампсії тощо.

Пацієнтам - «носіям» «слабких» (поліморфних) алелей генів ферментів фолатного циклу рекомендується персоніфікований алгоритм передконцепційноі підготовки до вагітності і проведення персоніфікованої профілактики гестаційний ускладнень, захворювань у дітей і наступні роки життя.

Зразок. Пропонується визначення алелей генів ферментів фолатного циклу (MTHFR, MTR, MTRR) в біологічному матеріалі (кров / трансбукальній зішкріб) лабораторним шляхом (ПЛЦ) за добровільною згодою особистостей (ПІБ: батько, мати, діти) з метою оцінки спадкової схильності до захворювань мультифакторній ( многопричинное) (захворювання серця, судин, в тому числі ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, атеросклерозу коронарних судин, тромбозів; крові (анемії, лейкози) ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду; вроджених вад розвитку) природи і надання відповідних персоніфікованих рекомендацій

Характеристика алелей генів ферментів фолатного циклу у членів сім'ї

Ген

Поліморфізм

    Батьки

Діти

Батько

Мати

1

2

3

MTHFR (ген метилентетрагідрофолат

редуктази )

1298A>C

 

 

 

 

 

MTR (ген метіонінсинтази)

2756A>G

 

 

 

 

 

MTHFR (ген метилен­тетрагідрофолат

редуктази )

677C>T

 

 

 

 

 

MTRR (ген редуктази метіонінсинтази)

66A>G

 

 

 

 

 

 

            Рекомендації:

Батько  –

Маи –

Діти –

        

         2). Вміст фолієвої кислоти, ціанокобаламіну, вітаміну В6 з метою виключення субклінічного гіповітамінозу та запобіганню виникнення вроджених вад розвитку, ускладнень перебігу вагітності.

         В наших дослідженнях вперше отримані результати порівняльної характеристики вмісту фолієвої кислоти, ціанокобаламіну, вітаміну В6 у крові  жінок різних національностей (вітчизняних, в’єнтнамської, китайської, арабської).

         3). Вмісту вітаміну D у крові, гену рецептора вітаміну D  (VDR) з метою виключення субклінічного гіповітамінозу та запобіганню виникнення вроджених вад розвитку, ускладнень перебігу вагітності.

          В наших дослідженнях вперше отримані результати порівняльної характеристики вмісту вітаміну D у крові  у  жінок різних національностей (вітчизняних, в’єнтнамської, китайської, арабської).

         4). Лабораторну оцінку біоценозу сечостатевого тракту чоловіка, жінки. За результатами досліджень, науково доведено доцільність запропонованого персоніфікованого алгоритму профілактики / терапії статевим партнерам.

         5). Вмісту йоду у сечі, кальцію, заліза, магнію, цинку у крові і сечі (за показаннями) майбутніх батьків з метою своєчасному запобіганню виникнення вроджених вад розвитку, ускладнень перебігу вагітності, захворювань щитоподібної залози, розумової відсталості у дітей тощо. За результатами проведених досліджень у різних вікових групах населення області, науково доведено доцільність запропонованого персоніфікованого алгоритму профілактики / терапії.

         6). Вмісту метаболітів сполучної тканини (глікозаміноглікани, оксипролін) (особливо у жінок обтяжених лейоміомою матки, аденоміозом, недиференційованою дисплазією сполучної тканини, «оперованою» маткою, варикозною хворобою тощо) з метою своєчасного персоніфікованого попередження розвитку вроджених вад, перинатальної патології, ускладнень перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, перинатальної патології тощо.

         7). Вмісту заліза, феритину у крові жінок з метою своєчасному запобіганню розвитку анемії,  вроджених вад розвитку,  ускладнень перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду тощо шляхом персоніфікованої профілактики.

         8). Алелі групи генів-кандидатів, що асоційовані з ризиком виникнення плацентарної дисфункції: ген ендотелію судин – ендотеліальна синтаза оксиду азоту в інтроні 4 (eNOS3), гени ферментів фолатного циклу (MTHFR, MTR, MTRR), гени ІІ фази детоксикації (GST m1, NAT ), гени гормонів (PGR Progins), васкулярно-ендотеліального фактору росту  (VEGF) тощо.

         9). Алелі групи генів-кандидатів, що асоційовані з ризиком виникнення інфекційних процесів під час вагітності: ген ендотелію судин – ендотеліальна синтаза оксиду азоту в інтроні 4 (eNOS3), колагену ІІ типу (COL2A1), фібринолітичної системи крові (PAI), антиоксидантного захисту (SOD) тощо.

         10. Алелі групи генів – кандидатів, що асоційовані з ризиком антенатальної загибелі плоду: генів рецептора гормону прогестерону (PGR Progins), васкулярно-ендотеліального фактору росту  (VEGF), ферментів ендотеліальної синтази оксиду азоту (eNOS3), фолатного циклу (MTHFR, MTR, MTRR). Алельні варіанти останніх забезпечують найважливіші метаболічні процеси організму (згортальної системи крові, метаболізму гормонів, фактору росту хоріона і плаценти, функції ендотелію, метаболізму фолієвої кислоти і вітаміну В12).

         11. Алелі групи генів – кандидатів, що асоційовані з ризиком акушерських кровотеч:  васкулярно-ендотеліального фактору росту  (VEGF), ферментів ендотеліальної синтази оксиду азоту (eNOS3), фолатного циклу (MTHFR, MTR, MTRR), гени системи згортання крові і фібрінолізу (F1(FGB); F2(FII); F5(F5); F7(FVII); ITGB3(GPIIIA); ITGA2 (GPIA); PAI1; PLAT)) тощо.

         12). Визначення (лабораторне, апаратне, інструментальне) спроможності «оперованої» матки.

         13). Розроблений алгоритм персоніфікованого диспансерного спостереження за вагітними з «оперованою» маткою.

         14). Розроблений алгоритм обстеження пацієнток різних національностей (вітчизняні, в’єтнамки, китаянки, арабських країн тощо),  персоніфікованого диспансерного спостереження за вагітними, роділями, породіллями.

         15). Розроблений алгоритм обстеження, персоніфікованої терапії пацієнток, хворих варикозною хворобою, диспансерного спостереження за вагітними, роділями, породіллями.

         16). Розроблений алгоритм обстеження пацієнток з патологією щитоподібної залози, персоніфікованого диспансерного спостереження за вагітними, роділями, породіллями.

         17). Розроблений алгоритм персоніфікованого обстеження, терапії пацієнтів (чоловік/жінка) при звичному невиношуванні вагітності, алгоритм персоніфікованого диспансерного спостереження за вагітними та  методу розродження.

         18). Розроблений алгоритм обстеження пацієнток з патологією шийки матки, персоніфікованого диспансерного спостереження за вагітними.

         19). Розроблений алгоритм обстеження пацієнток з пухлинними процесами матки, персоніфікованого диспансерного спостереження за вагітними.

         20). Розроблений алгоритм персоніфікованого обстеження, терапії пацієнток з порушенням обміну макро-, мікроелементів, диспансерного спостереження за вагітними.

         21). Розроблений алгоритм визначення мінеральної щільності кісток різними видами десинтометрії у різних вікових категоріях пацієнтів та персоніфікованої терапії .

         ІІ. Прогнозування здоров’я новонародженого

         Запропонований алгоритм прогнозування стану здоров’я новонародженого внаслідок природного запліднення/застосування нових інноваційних технологій є комплексним, етапним і, окрім загальновизнаних методів, включає вивчення та оцінку:

1). Стану здоров’я  батьків І -  ІІ поколінь по материнській/батьківській лініях. Особлива увага надається соматичним захворюванням у віці до 40 років їх життя, наявності репродуктивних втрат. Екологічна характеристика місць  їх мешкання, частота міграції, наявність етнічних, соматичних, генітальних захворювань, шкідливих звичок тощо. Вище наведене відносимо до  чинників, що впливають на складні епігенетичні механізми виникнення гестаційних ускладнень, захворювань плода, новонародженого, дитини в подальшому.

         2). Антенатального періоду розвитку ембріона/плода (клінічну, лабораторну, апаратну).

         3). Стану пупкового канатика, плаценти  (ультразвукову, лабораторну).

         4). Лабораторного (ІФА/ РІА) визначення показників специфічного імунітету до перинатальних інфекцій.

         5). Персоніфікованого лабораторного визначення спадкової генетичної схильності на підставі даних анамнезу батьків І-ІІ поколінь до мультифакторних захворювань: серцево-судинних захворювань – гіпертензії; дисплазії сполучної тканини; порушень у системі згортання крові і фібринолізу; детоксикації (метаболізму); раку молочних залоз; раку яєчників; різних онкологічних захворювань; хвороби Крона; виразкового коліту; цукрового діабету; ожиріння; порушення імунітету; хвороби Вільсона – Коновалова; муковісцидозу; фенілкетонурії тощо.

         6). Алелів генів ферментів фолатного циклу (MTHFR, MTR, MTRR) в біологічному матеріалі (кров, слина) з метою попередження виникнення захворювань мультифакторної етіології.

            7). Лабораторної діагностики вроджених та набутих  мікроелементозів (дисбаланс обміну макро-, мікроелентів в організмі), персоніфікована профілактика.

 

         ІІІ. Невиношування вагітності/ звичне невиношування вагітності

         Розроблено та використовується на практиці Протокол І-ІІ «Невиношування вагітності: −  Звичний викидень» (Медико-генетична діагностика спадкової схильності до ризику виникнення репродуктивних втрат, акушерських кровотеч, тромбо-емболічних ускладнень), який включає:

         1) маршрут  пацієнта (біологічних батьків) зі звичним невиношуванням вагітності, репродуктивними втратами в анамнезі та схема взаємодії між лікарями сумісних спеціальностей;

  1. обсяг первинного обстеження біологічних батьків  при звичному невиношуванні, репродуктивних втратах в анамнезі та схема взаємодії між лікаріми сумісних спеціальностей; 
  2. оцінку алелів генів - маркерів невиношування вагітності (Набір  Mini);
  3. обсяг персоніфікованого спеціалізованого обстеження біологічних батьків при  звичному невиношуванні    вагітності та репродуктивних втратах в анамнезі;
  4. оцінку алелів генів - маркерів невиношування вагітності (Набір Maхi);
  5. персоніфіковану профілактику невиношування вагітності за  группами ризику генних сіток.

         Групу ризику  виникнення репродуктивних втрат, акушерських кровотеч складають жінки/біологічні батьки  з:

-    першою вагітністю;

- репродуктивними втратами в анамнезі (викидні, мертво народження, анембріонія, антенатальна загибель плода, завмерла вагітність, передчасні пологи тощо), акушерськими кровотечами (передчасне відшарування хоріона/плаценти, кровотечі, що пов’язані з вагітністю);

- генетично детермінованими факторами, генетичною схильністю;

  • наявністю епігенетичних чинників, в тому числі: якість довкілля місць мешкання батьків І-го, ІІ-го поколінь; фактору незбалансованого харчування; професійних шкідливостей; табакопаління тощо);
  • наявністю захворювань та станів, що виникають за участі дисплазії сполучної тканини та відносяться до категорії малих, середніх, великих форм НДСТ (Т.Ю.Смольнова, 2003 р.);
  • дисбалансом кальцій – магнієвого обміну;
  • поліморфізмом (гомозиготний, гетерозиготний) генів – кандидатів, що асоційовані з ризиком акушерсько-гінекологічної патології: гени ІІ фази детоксикації(GSTm1; NAT2); гени цикла фолієвих кислоти і гомоцистеїна (MTHFR; MTRR); гени головного комплексу гістосумісності І і ІІ класу (DỌA1, DỌB1); генирегулятори кров’яного тиску (NOS3, ACE); ген ендотеліальної NO-синтази (eNOS3); гени системи фібріноліза (PAI1, PLAT); гени системи згортання крові і фібріноліза (F1(FGB); F2(FII); F5(F5); F7(FVII); ITGB3(GPIIIA); ITGA2 (GPIA); PAI1; PLAT));
  • гіповітамінозом вітамінів В9; В12; В6;
  • заплідненням у зимово – весняний періоди року;
  • запліднення на фоні прийому лікарських  препаратів;
  • заплідненням на фоні ГРВІ;
  • наявністю ознак ГРВЗ у ранні терміни вагітності;
  • кров’янистими виділення у ранні  (від 0 до 8 тижнів) терміни із статевих шляхів;
  • наявністю перинатальних інфекцій тощо.

 

         ІV. Програма профілатики вроджених вад розвитку:

   * Мета і основні завдання Програми

   * Основні завдання Програми

 І- первинна профілактика:

ІІ- вторинна профілактика:

   * Шляхи та способи розв´язання проблеми

    *Заходи, спрямовані на запобігання ПВР

 

         Наукові роботи постійно продовжуються, що безсумнівно сприятиме збереженню здоров’я батьків і дітей, генофонду України.

         Пологовий будинок №1 м. Одеси є клінічною базою кафедри акушерства та гінекології №1 ОДМУ (відповідно до наказу МОЗ України від 05.06.1997 р. №174 „Про затвердження Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров’я”).

         На базі ПБ №1 в теперішній час працюють : 

         Міщенко Валентина Павлівна - З. д. н. і т. України, д. мед. н., професор. Тема кандидатської дисертації «Діагностика та лікування синдрому загрози переривання вагітності, передчасних пологів у жінок плавскладу», 1994 р. Вивчено питання діагностики, профілактики, терапії інфекцій групи TORCH) (науковий керівник: З. д. н. і т. України, д. мед. н.,  професор Зелінський О.О.). Тема докторської дисертації «Плацентарна недостатність в умовах сучасної екологічної ситуації (діагностика, профілактика та лікування)», 1998 р.  (науковий консультант д. м. н., професор, академік НАМН України Запорожан В.М.).

 

         Лавриненко Ганна Леонідівна - к. мед. н., доцент. Тема кандидатської дисертації «Урогенітальні розлади у жінок в постменопаузі» , 2004 р., (науковий керівник- академік НАМН України,  д. м. н., професор, Запорожан В.М.).

                

            Пермінова Таїсія Іванівна - к. мед. н., доцент. Тема кандидатської дисертації «Течение  латентных форм хронического пиелонефрита у беременных», 1996 р. (науковий керівник - д. мед. н., професор Нагорна В.Ф.)

                

         Головатюк-Юзефпольська І. Л. - З. л. України, к. мед. н., асистент. Тема кандидатської дисертації  «Особоливості менструальної функції у жінок репродуктивного віку з різними індивідуально-психологічним профілем», 2003 р. (науковий керівник - академік НАМН України,  д. м. н., професор, Запорожан В.М.).

              

         Зав клінічною базою ПБ №1,

         З. д. н. і т. України, .

         доктор мед наук, професор     

         кафедри акушерства та гінекології №1

         Одеського НМед У                                                          Міщенко В.П.